Війна в Сирії, Грузії та подвійне списання: що відомо про потоплений крейсер «Москва»

Увечері 14 квітня міноборони росії підтвердило, що ракетний крейсер чорноморського флоту рф «Москва» пішов на дно.

За офіційною версією росіян, корабель потонув нібито через пошкодження корпусу, що з’явилося внаслідок пожежі та детонації боєкомплекту. Під час буксирування до порту в Севастополі через шторм флагман чорноморського флоту перетворився на підводний об’єкт.

Утім, за інформацією українських посадовців різного рівня, крейсер «Москва» таки підбили двома українськими ракетами «Нептун». Це сталося напередодні в акваторії Чорного моря, неподалік Одеси. Внаслідок подвійного влучання на судні почалася пожежа. «Уперше в історії, світовій історії, знищено саме ракетний крейсер. Тим більше ворога – російської федерації», – заявив речник Одеської ВЦА Сергій Братчук.

Характеристики ракетного крейсера «Москва»

На жаль, ракетний крейсер «Москва», який став головним судном проєкту «Атлант», був збудований та спущений на воду у 1979 році в Україні – на Миколаївському суднобудівному заводі. До складу чорноморського флоту СРСР «Москва» приєдналася у 1983 році. Де вона плавала попередні чотири роки, офіційні джерела не повідомляють. Найімовірніше, через притаманну СРСР «штурмівщину», корабель після здачі просто добудовувався. На момент закладки судно мало назву «Слава», однак пізніше успадкувало назву іншого корабля, який списали. Тож потоплена «Москва» – це єдина двічі списана назва чф рф.

«Москва» була найбільшим кораблем рф у Чорному моріФото: Українська правда

Із 1990 по 2000 роки крейсер стояв на глибокій модернізації в тому ж Миколаєві.

У серпні 2008 року окупанти залучали «Москву» до військового вторгнення на територію Грузії. У другій половині 2015 року крейсер очолював постійне оперативне з'єднання вмф росії в Середземному морі, де своїми засобами ППО прикривав російську авіабазу «Хмеймім» в Сирії. Остання бойова служба була завершена в лютому 2016 року.

Із З лютого 2016 року «Москва» не виходила в море, ставши на ремонт. У жовтні 2018 року, що 13-й судноремонтний завод в окупованому Криму розпочав роботи з відновлення похідної готовності крейсера, роботи мали тривати від шести до восьми місяців.

24 лютого 2022 року «Москва» стала по-справжньому відомим кораблем через мем «Русский военный корабль иди на..й!». Бо саме екіпажу цього судна адресувалася відповідь українських прикордонників з острова Зміїний.

За попередніми даними, 13 квітня 2022 року ВМС України завдали по крейсеру удару двома крилатими протикорабельними ракетами Р-360 «Нептун» берегового протикорабельного комплексу РК-360МЦ «Нептун», і внаслідок отриманих ушкоджень та складних погодних умов той перекинувся та затонув. Деякі ЗМІ повідомляли про нібито використання для відволікання ППО «Москви» українського безпілотника «Байрактар», однак підтвердження цієї інформації досі немає. Як повідомляє «Osint UK», сигнал SOS із російського військового корабля перестали подавати 14 квітня 2022 року приблизно о 1:05 за київським часом.

Таким чином, на росії залишилося два кораблі цього проєкту: «Маршал Устинов» на Північному флоті, «Варяг» — флагман Тихоокеанського флоту.

Востаннє корабель такого рангу топили 40 років тому. У 1982 році британська торпеда під час війни за Фолклендські острови потопила флагманський корабель Аргентини ARA General Belgrano.

«Москва» вважалася важкою ціллю, тому що, по-перше, могла самостійно наносити ураження крилатими ракетами, по-друге, мала потужну систему ППО.

Ракетні стрільби з крейсера «Москва»Фото: Hi-Tech

Озброєння ракетного крейсера «Москва»

Для ЗСУ найбільшу загрозу несли два види озброєння на «Москві» – це 16 крилатих ракет і система ППО С-300Ф («Форт»). До потоплення крейсера одним махом чф рф0 міг випустити 72 крилаті ракети, тепер сумарний залп становить 56 ракети.

На озброєнні ракетного крейсера «Москва» не було ОРК «Калібр». Там були встановлені протикорабельні ракети П-1000 «Вулкан», призначення для ураження великих надводних цілей.

Крилаті ракети «Вулкан»

П-1000 «Вулкан» — радянський/російський протикорабельний ракетний комплекс (ПКР), що є наступним етапом удосконалення системи П-500 «Базальт». Метою конструкторів було створення більш далекобійної ракети за збереження колишніх габаритів і маси та можливості використовувати без капітальної модернізації наявні пускові комплекси та інфраструктуру для П-500. Перший випробувальний пуск із наземного стенда в межах льотно-конструкторських випробувань здійснено на полігоні в Ньоноксі в липні 1982 року. 22 грудня 1983 року розпочалися випробування ракети з атомного підводного човна.

Ракетний комплекс прийняли на озброєння 18 грудня 1987 року. Основні ТТХ «Вулкана».

Оскільки комплекс «Вулкан» може нести атомний бойовий заряд, деякі експерти заявили, що разом із «Москвою» на дно Чорного моря потонули атомні боєголовки.

Крилата ракета «Вулкан»Фото: Курс

Зенітно-ракетний комплекс С-300Ф

С-300Ф Форт — зенітно-ракетна система корабельного типу далекої дії, створена на базі ЗРС С-300П з новими ракетами 5В55РМ з дальністю, розширеної до 75 км, і максимальною швидкістю цілей до 1300 м/c, діапазон висот зменшено до 25 км.

Прийнятий на озброєння у 1983 році. Корабельна версія обладнана системою самонаведення з використанням напівактивного радара ракети. Перший дослідний зразок був встановлений в 1977 році. Встановлювався на крейсери проєкту «Атлант» (8 пускових шахт). Пускова установка є поворотною і вміщує 8 ракет. Пуск ракети проводиться з контейнера під пусковим люком. Маршовий двигун запускається після виходу ракети, що забезпечує вибухобезпечність льоху. Після сходу ракети барабан повертається, виводячи на лінію старту чергову ракету. Експортна версія цієї системи відома як «Риф».

Таким чином, потоплений російський крейсер «Москва» був обладнаний чи не найпотужнішою серед усіх кораблів Чорноморського флоту РФ протиповітряною системою С-300Ф («Форт»), яка є багатоканальною та давала змогу одночасна відстежувати та вести вогонь по восьми повітряних цілях.

До цього на кораблі були встановлені два комплекси «Оса», кожен із яких міг брати на себе по одній повітряній цілі, артилерія та система радіолокаційних перешкод.

Система С-300ФФото: WarTools

«Якщо він працює нормально, за бойовим розкладом, то він одночасно міг обстрілювати 8-12 повітряних цілей. Тому я можу зробити висновок, що вони не дотримувалися дисципліни бойових готовностей і просто знаходилися там в розслабленому стані, тому отримали ракети в борт. Для такого корабля збити дві ракети, що одночасно не наближаються, це не проблема. Кораблю вже 40 років, він брав участь у багатьох навчаннях і вони це відпрацьовували», - сказав капітан першого ранку запасу, експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко.

За розміром «Москва» була найбільшим кораблем чорноморського флоту рф, більше таких кораблів у Чорному морі в росіян немає. І головне, вони не можуть без України їх виготовити.

«Зараз у росії можливостей будувати такі кораблі немає, у тому числі з причини того, що відсутні газотурбінні установки. Їх робив тільки Миколаївський завод, а після окупації Криму Україна припинила їх постачання до росії. Зараз у них дуже великі проблеми з будівництвом великих кораблів якраз. Навіть фрегатів, які прийшли на чорноморський флот – «Адмірал Григорович», «Адмірал Макаров» і «Адмірал Ессен», недокомплект. Мало бути шість, їх стільки й збудували, але на останні три Україна відмовилася через запровадження санкцій поставити газотурбінні установки. Тобто це фактично для росіян втрата непоновлювана», – наголосив Риженко.

Втрати крейсеру «Москва»

Офіційної інформації про те, скільки моряків постраждали внаслідок потоплення «Москви», немає. За попередніми даними, 54 моряки були врятовані, з них – 14 військовослужбовців доставлені до Криму. Пізніше колишній депутат держдуми рф на своїй сторінці у фейсбуці написав, що, за уточненим даними, кількість врятованих моряків «Москви» склала 58 осіб зі штатної кількості екіпажу у 510.

Іноземні видання підрахували, що вартість потопленої «Москви» складає 750 млн доларів. Однак з урахуванням втрачених крилатих ракет, команди судна, неможливості збудувати щось подібне, втрати стають ще суттєвішими. У будь-якому разі потоплення «Москви» – це не тільки символічна та давно бажана подія, але й найбільша одноразова втрата вмс росії в її сучасній історії.

Пожежа на «Москві»Фото: Анадолу

Ракетний крейсер «Москва» через свої потужні можливості здійснював прикриття з повітря для всього Херсонського угруповання окупаційних військ, а також мав здійснювати прикриття висадок десанту в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях України. Отже, втрата такого корабля має полегшити виконання бойових завдань Повітряним Силам ЗСУ в районі Чорного моря.