У виставковій залі Балтського історичного музею сьогодні відбулося відкриття виставки “Рушник – дорога життя”. У колекції зібрано понад 100 робіт місцевих майстринь – вишивальниць.
Як розповів директор музею Петро Ткач, виставка такого масштабу проходить вперше. Раніше виставлялась лише певна частина колекції. Тепер, коли зібрано роботи вишивальниць практично з усіх куточків Балтщини, різних часових періодів – від кінця ХІХ століття й донині, стало можливим продемонструвати усе багатство Балтщини Вишиванкової. І хоч у нашому краю, як і загалом в Україні, вишивали одяг, предмети домашнього вжитку, але саме рушник – найпоширеніший вишитий виріб народного мистецтва. Адже він, як зазначив під час відкриття виставки Петро Ткач, як і вишита сорочка, слугував українцям своєрідним оберегом, який супроводжує людину від самого її народження, аж до смерті.
Відкриваючи виставку, директор музею Петро Ткач розповів відвідувачам докладно про історію українського вишитого рушника, про етапи його створення, про всі традиції, яких мали суворо дотримуватися вишивальниці,готуючись до вишивання рушника, і під час роботи, про деякі секрети, якими володіли українські жінки та дівчата, закладаючи в кожен свій виріб особливий сенс. Зокрема, відвідувачі довідалися про те, що голку купували лише в понеділок, їх мало бути рівно стільки, скільки використовувалося ниток під час вишивання та багато іншого. Багатьох зацікавила інформацію про те, які були вимоги до кожного рушника, які символи закладалися у вишивку та які унікальні орнаменти притаманні саме балтським вишитим рушникам.
Директор музею також продемонстрував відвідувачам зразки заготовок з конопель - так зване прядиво, з якого виготовлялись нитки, полотно і зрештою рушники, предмети, які використовували у виробництві полотна. Є в експозиції музею і зразок старовинного полотна (вибіленого з одного боку), яке, як і в давні часи, намотане на качалку, і рубель - старовинний прилад для прасування білизни та багато іншого.
Унікальну програму до відкриття виставки підготував Балтський самодіяльний народний козацький хор «Будьмо» (керівник Василь Віхренко). Усі його пісні були присвяченні саме українському рушникові.
Експозиція виставки - це понад 100 вишитих рушників. Найбільше їх з Кармалюківки, Борсуків, Саражинки, Перейми та інших сіл Балтщини.
- За можливості й надалі будемо поповнювати колекцію, - каже директор музею. - Варто зазначити, що всі експонати, представлені на виставці ,передані музею безоплатно. Люди розуміють, що це не просто сімейна реліквія – це частина історії нашого краю. І саме в музеї він, дійсно, стане народним надбанням.
Найдавнішому вишитому рушнику на виставці, який виконано з дотриманням символічних значень, понад 100 років.
Рушник, якому понад 100 років
Техніки вишивання на рушниках, що представлені на виставці, дуже різноманітна: гладь, хрестик, «качалочка» та інші.
- У кожному селі, та й кожної господині рушники мають свою особливість, яка вирізняє їх з – поміж інших, - пояснив Петро Ткач. - Звісно, часто жінки, дівчата перемальовували малюнок, але ж кольори, відтінки практично ніколи не повторювалися. Кожна вишивальниця вкладала у вишитий рушник свій сенс, свої думки, свою душу. Недарма кажуть, що рушник , то як доля.
Виставка вишитих рушників у балтському історичному музею відкрита для відвідувачів протягом місяця – до початку березня.
